Суд повернув дитину матері
Після розірвання стосунків колишній співмешканець відібрав у матері малолітнього сина. Повернути дитину жінці допоміг адвокат, призначений у Кам’янець-Подільському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. При цьому батько може безперешкодно спілкуватися з сином.
Клієнтка, яка має ІІ групу інвалідності з дитинства довічно, розповіла, що певний час проживала з чоловіком однією сім’єю, у 2018 році в них народився син, однак подальше сімейне життя не склалося. Чоловік постійно вчиняв безпричинні сварки та погрожував розправою. Після розірвання стосунків з колишнім співмешканцем згоди стосовно проживання малолітнього сина досягти не вдалося, тож єдиний вихід – звертатися до суду.
Щоб допомогти клієнтці, у місцевому центрі призначили адвоката Івана Перунського. В позовній заяві адвокат зазначив, що через сварки та погрози жінка неодноразова зверталася по допомогу до правоохоронців, що підтверджується відповідною довідкою. Крім того, на колишнього співмешканця відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження), адже чоловік побив жінку. Про це свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Захисник також вказав, що його клієнтка була вимушена переїхати до родичів через постійні сварки та фізичні розправи з боку відповідача в присутності малолітнього сина. Попри звернення жінки до поліції, колишній співмешканець не віддав сина і в будинок за місцем проживання матір дитини не пустив.
До позовної заяви Іван Перунський додав висновок про умови проживання малолітнього сина позивачки, який за результатами обстеження підготували працівники служби у справах дітей. У висновку було зазначено, що догляд за малолітньою дитиною фактично здійснювала бабуся.
Важливо й те, що згідно з довідкою акушера-гінеколога мати мала годувати дитину грудним молоком і, відповідно, повинна була б проживати з ним. А з огляду на наявність щомісячного доходу, що підтверджувався довідками з органів ПФУ та соціального захисту населення, могла забезпечити йому належні умови.
При цьому захисник в позовній заяві зазначив, що жінка не проти, щоб відповідач здійснював батьківські права та обов’язки.
«Згідно з частиною 1 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення», – пояснив адвокат.
Розглянувши справу, суд встановив, що наведені захисником аргументи є достатніми, щоб визначити місце проживання дитини з матір’ю. Рішення набрало законної сили 25 березня 2020 року.
